Благодаря деяниям людей
На сей земле история творится,
И порастает быльем много дней,
Чтоб больше в жизни сей не повториться.
И человек, идя чрез сотни лет,
Хорошее творит или плохое,
Какой-нибудь он оставляет след,
Хоть не всегда он тем следом доволен.
Мой друг, какая жизнь твоя?
Какой оставишь след после себя?
Быть может сделал ты ошибок много?
К погибели ведет тебя широкая дорога.
А наша жизнь, она так коротка,
Она ведь, как чернильная строка.
Еще так много написать хотел,
Планировал, мечтал... и не успел.
Уходит жизнь страница за страницей,
Зима сменяет осень в теченьи многих лет.
Благодаря деяниям людей история творится,
Так сотвори и ты - хороший, добрый след!
Елена Юрченко,
Украина, Запорожье
Люблю Господа и хочу в поэзии прославлять Его величество. Студентка института журналистики Запорожского Классического Приватного Университета, в будущем планирую активно трудиться для Господа в этой сфере. (Мне 21 год). e-mail автора:alenka-yurchenko@yandex.ru
Прочитано 6623 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.