Войны седые времена,
Как неизбежная волна,
Порой мир сущий накрывают.
И души к Господу взывают
Убрать кровавое точило…
О! Сколько ж войн на свете было
И сколько будет до Прихода,
И сколь ещё умрёт народа
В точилах огненной купели…
Да! В войнах люди преуспели.
Что не година, то война!
Что не точило, то страна…
И кто бы, что не говорил,
Не Ветхий днями сотворил
Кровопролития позор!
Причина войн – надменный взор
И отречение от Бога!
Где идол есть, там у порога,
Как злобный пёс, сидит война.
Её хозяин – сатана!
Убийца он людей от века!
Молюсь! Молюсь за человека:
Открой, Отец, сердец глаза,
Чтоб зреть могли истоки зла!
Не может ад быть частью рая!
Взывает к Богу кровь любая,
И не даёт спокойно спать,
Тому, кто хочет убивать!
Святой и бес не побратимы,
Любовь и зло несовместимы!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
